Фосфоритне борошно
ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТЕ МІНЕРАЛЬНЕ ДОБРИВО–МЕЛІОРАНТ
Містить 20% фосфору і 32% кальцію
Добриво тривалої дії
Ефективно розкислює ґрунти
Не вимивається з ґрунту
Добре змішується з органічними добривами
Відновлює родючість ґрунту
Фосфоритне борошно (ФБ), насамперед, джерело фосфору – одного з трьох головних елементів живлення рослин (N,P,K), що визначають кількість і якість врожаю, стійкість до хвороб, здатність продукції до тривалого збереження.
Але почнемо все-таки з кальцію, що також міститься у ФБ. Кальцій для рослин має менше значення, але він є джерелом лужних іонів. У ґрунтах зі слабкою буферністю (підвищеною кислотністю) існує великий дефіцит саме кальцію. Справа в тім, що у нейтральному середовищі кальцій переважно перебуває у вигляді слабко розчинних з’єднань. У кислому середовищі ці іони вивільняються і вимиваються з ґрунту. Без кальцію на кислих ґрунтах поширюються знеструктурення, кіркоутворення, переущільнення як орного, так і посівного шарів, зменшення їх пористості, порушення водно-повітряного режиму, а відтак – знижується продуктивність сільськогосподарських культур.
Підвищена кислотність притаманна підзолистим, торф’яно-болотним, бурим лісовим, світло-сірим і сірим лісовим ґрунтам. Такі ґрунти менш стабільно реагують на процеси перезволоження і втрати вологи, більше піддаються ерозійним процесам, менш стійки до їх ущільнення важкими колісними тракторами і комбайнами, важко піддаються обробці. Але й нейтральні ґрунти можуть втрачати буферність, наприклад, при випаданні «кислих» дощів у промислових районах чи після застосування «кислих» мінеральних добрив, таких як сульфат чи хлорид амонію, аміачна селітра і багатьох інших.
Існує розподіл ґрунтів за рівнем кислотності:
I. Сильнокислі – рН < 4,6;
II. Середньокислі – рН = 4,6-5,0;
III. Слабокислі – рН = 5,1-5,5;
IV. Близькі до нейтрального – рН = 5,6-6,0;
V. Нейтральні – рН > 6,0.
В цілому по Україні близько 3,5 млн. га ґрунтів відносяться до І–ІІІ груп. Враховуючи те, що останнім часом зведені до мінімуму обсяги внесення органічних добрив, як одного з чинників стабілізації рН сольового ґрунтового середовища, й значно скоротилося застосування вапнякових меліорантів, а вносяться практично лише фізіологічно кислі добрива, то й відповідно площа ґрунтів, що потребують хімічної меліорації, є значно більшою.
Однак це лише побічна дія ФБ. Головною його цінністю є біологічно доступний фосфор! При достатньому фосфорному живленні значно підвищується врожайність і поліпшується якість сільгосппродукції (вміст цукру в буряку, крохмалю в картоплі, олії в соняшнику – особливо), підвищується зимостійкість рослин, зміцнюється коренева система, скорочуються строки дозрівання (наприклад, зернових – на 5-7 днів), що особливо цікаво для господарств центральних та північних областей України. В той же час за рахунок зміцнення кореневої системи ФБ знижує дію посухи і коефіцієнт водоспоживання. Ця властивість найбільш актуальна у південних областях країни.
Рекомендовані норми вмісту фосфору в ґрунті при різних сівозмінах на дерено-підзолистих і лісових ґрунтах:
– Зерно-трав’яний та зерно-льоно-трав’яний – 200 мг/кг ґрунту,
– Зерно-картопляний – 250 мг/кг,
– Овочевий – 300 мг/кг.
Вміст фосфору в ґрунтах є досить стабільним, цей елемент вимивається тільки якщо вноситься в короткодіючих розчинних солях. Однак щорічно велика кількість фосфору виноситься з врожаєм: з кожною тоною зернових – 8,5-9,5 кг Р2О5, з тоною льону – 20 кг, з тоною соняшнику (на зерно) – 17 кг, з тоною буряка чи картоплі – 1,5 кг, з тони кукурудзи (на силос) – 0,9 кг.
Низька розчинність ФБ на нейтральних ґрунтах, на кислих перетворюється у перевагу: відбувається повільна поступова дисоціація іонів кальцію і залишку фосфорної кислоти, фосфор набуває високої біологічної доступності і ефективність застосування ФБ різко зростає. Фосфоритне борошно на кислих ґрунтах за своєю дією не поступається суперфосфату та іншим фосфорним добривам, а за післядією значно перевершує їх. Однак вартість 1 тони чистого фосфору у фосфоритному борошні є значно нижчою, ніж у розчинних фосфорних добривах.
Поєднання у внесеному в ґрунт ФБ кальцію і фосфору сприяє нітрифікації і нагромадженню більшої кількості розчинних сполук фосфорної кислоти у ґрунті. Одночасно з удобрювальною дією знижується надлишкова кислотність родючого шару.
Крім кальцію і фосфору, ФБ містить сполуки калію, сірки, заліза, алюмінію, фтору та деяких інших мікроелементів, що теж сприяють росту і розвитку рослин. Глауконіт же, який також містить ФБ, є ефективним адсорбентом важких металів, що набуває особливого значення на територіях, забруднених радіацією.
Найбільший приріст врожайності після застосування фосфоритного борошна відзначається при вирощуванні цукрового і кормового буряка, кукурудзи, соняшнику, ячменю, пшениці, капусти, люцерни, конюшини й інших бобових. Не набагато меншу, але все-таки досить високу віддачу реєструють, культивуючи жито, овес, гречку, картоплю, моркву, злакові трави і льон. Беззаперечно доведено, що застосування ФБ підсилює дію і ефективність внесених азотних і калійних добрив, що, в свою чергу, дозволяє зменшити їх норму внесення на 20-25 %.
У виробничих умовах приріст врожайності від застосування ФБ на зернових склала 5-8 ц/га, картоплі – 43-57 ц/га, цукрових буряків – 68-79 ц/га, кормових коренеплодів – 81-103 ц/га.
Фосфоритне борошно вноситься як восени, так й навесні – під основний обробіток ґрунту – під оранку або глибоку культивацію відцентровими розкидачами (МВД–0,5, МДВ–900, МДУ-8Б, 1–РМГ–4 тощо) або РУМ–10 в кількості від 0,5 до 2 тон/га, в залежності від рівню дефіциту фосфору і ступеню кислотності ґрунту. Дозування розраховані на 5-7-річну дію, під час якої додаткового застосування фосфорних добрив і розкислювачів не потрібно. А це означає, що вартість внесення ФБ окупається збільшенням врожаю і економії на азотних і калійних добривах протягом 1-2 сезонів.
Фосфоритне борошно можна використовувати як для безпосереднього внесення до ґрунту, так і для виготовлення складних мінеральних добрив. Воно по зовнішньому вигляду являє собою тонко подрібнений порошок темно-сірого кольору, без запаху, не гігроскопічне, легко взаємодіє з мінеральними кислотами, утворюючи гідрофосфати.
|
Мінеральний склад
|
Хімічний склад
|
|||
|
Фосфат
|
64,0%
|
Р2О5
|
19,5 % | |
|
Глауконіт і гідрослюди
|
22,0%
|
СаО
|
32,8 % | |
|
Кварц
|
7,0%
|
МgО
|
1,4 % | |
|
Кальцит
|
0,7%
|
Fe2O3
|
8,5 % | |
|
Сидерит
|
2,0%
|
Al2O3
|
2,4 % | |
|
Пірит і гідроокисли Fe
|
3,5%
|
F
|
2,3 % | |
|
Гіпс й інші сульфати
|
0,7%
|
СО2
|
4,0 % | |
|
Інші
|
0,1%
|
K20+Na20
|
3,0 % | |
|
SiO2
|
18,0 % | |||
|
SO3
|
3,75 % | |||
Порівняльна таблиця застосування фосфорних добрив
(при внесенні N-24, Р-104 кг.д.р./га, що відповідає внесенню 200 кг./га амофосу)
| Суперфосфат1 (орієнтовна вартість 1 700 грн./т.) | Амофос (орієнтовна вартість 3 650 грн./т.) | Фосфоритне борошно (вартість реалізації 1 350 грн./т.) | ||
| 1 | Вміст фосфору, %, не менше | 16 | 52 | 19 |
| 2 | Вміст кальцію, %, не менше |
25
|
0 | 30 (у формі СаО) |
| 3 | Вміст азоту, %, не менше | 3 | 12 | 0 |
| 4 | Необхідність застосування фосфорних добрив наступного року | Є | Є | Немає (Вноситься 1 раз на 5 років) |
| 5 | Рекомендована гектарна норма добрив, кг./га | 200…600 | 200…400 | 500…1000 |
| 6 | Вартість гектарної норми, грн./га | 340…1 020 | 730…1 460 | 540…1 350 |
| 7 | Вміст фосфору в гектарній нормі, кг.д.р./га | 32…96 | 104…208 | 95…190 |
| 8 | Вартість "забезпечення" Р-104 кг.д.р./га, грн. |
1 105 (650 кг. добрива) |
730 (200 кг. добрива) |
738 (547 кг. добрива) |
| 9 | Необхідність додаткового вапнування кислих грунтів | Є | Є | Немає |
| 10 | Вартість вапнування (4 т./га), грн./га2 |
450 | 450 | Немає потреби |
| 11 | Вартість "забезпечення" N-24 кг.д.р./га, грн.3 |
01 (650 кг добрива ≡ 19,5 кг.д.р. азоту) |
0 (200 кг. добрива ≡24 кг.д.р. азоту) |
101 (додаткове внесення 58 кг./га аміачної селітри4) |
| ВСЬОГО витрат на отримання N-24, Р-104 кг.д.р./га (8+10+11), грн./га | 15551 | 1180 | 839 | |
1 Розраховано варіант N-19,5; Р-104 кг.д.р./га;
2 При вартості вапна 100 грн./т. і витратах на його внесення 50 грн./га;
3 При вартості аміачної селитри 1 750 грн./т. і витратах на її внесення 50 грн./га;
4 58 кг. аміачної селітри містить 20 кг.д.р. азоту, але фосфоритне борошно підсилює дію і
ефективність внесених азотних і калійних добрив на 20…25 %.