ФОСФОРИТНЕ БОРОШНО
1. Що це? – Гранульоване фосфорно-калійно-магнієве добриво-меліорант на основі фосфоритного борошна, яке містить до 80% діючої речовини і має тривалу післядію – на термін до 5 років зникає потреба у розкисленні.
2. Який має вигляд? – Гранули темно-сірого кольору розміром від 1мм до 5 мм.
3. Який хімічний склад? – Наразі виробляються кілька варіантів добрива-меліоранту:
(P:K-Ca-Mg-В-S-Zn-Mo-Mn):
| Марка | Вміст елементів, % | |||||||||||||
| Фосфор (Р) |
Калій (К) | Кальцій (СаО) | Сірка (S) | Магній (Mg) | Бор (В) | Цинк (Zn) |
Молібден (Мо) |
Марганец (Mn) | ||||||
| А |
17 | 5 | 27 | 3,3 | 1,8 | 0,9 | 0,8 | 0,2 | 0,9 | |||||
| Б | 28 | 5 | 45 | 2,5 | 0,7 | 0,3 | 0,2 | 0,2 | 0,4 | |||||
| В | 16 | 20 | 28 | 2 | 0,7 | 0,2 | 0,2 | 0,1 | 0,3 | |||||
| С | 21 | 21 | 34 | 1,8 | 0,3 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,2 | |||||
4. Яке призначення?
- Фосфорно-калійне мінеральне добриво з мікроелементами (P,K,Ca,Mg,В,S,Zn,Mo,Mn)
- Меліорант пролонгованої дії(вміст CаО до 45%)
5. Де й під що застосовувати? – На всіх типах ґрунтів під усі сільськогосподарські культури (кукурудзу, буряки, зернові, овочеві й технічні культури, багаторічні трави, плодово-ягідні насадження…). Найбільша ефективність спостерігається на кислих, болотяних, дерново-підзолистих ґрунтах, оскільки знижує шкідливий вплив кислотності на рослини та ґрунтові мікроорганізми.
6. Скільки і коли вносити? – В залежності від сівозміни, рівню рН ґрунту та ступеню дефіциту в ньому фосфору, калію і мікроелементів, рекомендована норма внесення становить 0,15…0,25 т/га. Внесення можливе як восени, так і навесні (в тому числі – у комбінації з аміачною селітрою або карбамідом, а також сульфатом амонію – під культури, що потребують значної кількості сірки – озимий і ярий ріпак, цукрові буряки, картоплю…). Внесення проводиться як під основну культуру, так і під попередник.
7. Чим вносити?
- Під основний обробіток ґрунту або під першу культивацію – за допомогою відцентрованих розкидачів типу МВД-0,5 (НРУ-0,5), РУМ-5 (РУМ-8), тощо (по 0,2…0,25 т/га);
- Разом з посівом с/г культур – за допомогою зернотукових сівалок та універсальних посівних агрегатів, а також картоплесаджалок (по 0,15…0,2 т/га).
8. Що отримаємо від застосування?
- Розкислення ґрунту (доведення рівню рН до значення 6,0-6,5), що значно підвищує рівень засвоєння рослинами поживних речовин, а відтак – ефективність внесених добрив;
- Забезпечення достатнього живлення рослин як макроелементами (фосфором і калієм), так і мікроелементами (магній, бор, сірка, кальцій);
- Підвищення врожайності с/г культур на 15-20%;
- Покращення якості вирощуваної продукції (цукристості, вмісту клейковини, крохмалю…);
- Підвищення зимо- і посухостійкості рослин;
- Створення належних умов для життєдіяльності корисних ґрунтових мікроорганізмів (в тому числі – азотфіксуючих бульбочкових бактерій), які, в свою чергу, сприяють вивільненню доступних для рослин елементів живлення;
- Підвищення ефективності дії пестицидів (особливо – гербіцидів триазинової групи, які при кислотності рН≤5 взагалі не діють!).
9. Яке значення має кожен з компонентів? – До складу добрива-меліоранту входять два з трьох основних елементів живлення рослин (фосфор і калій) та вкрай важливі для нормального росту та розвитку рослин мікроелементи – магній, бор, цинк, сірка та кальцій.
ФОСФОР необхідний рослинам на всіх етапах розвитку. Від рівня фосфорного живлення залежать ріст і розвиток рослин, процеси синтезу, водний режим рослин, накопичення у них органічних сполук. Фосфорне голодування призводить до погіршення азотного живлення.
КАЛІЙ має особливо важливе значення для синтезу, обміну, перетворенню і переміщенню вуглеводів з листкової поверхні рослин до їхніх репродуктивних органів. За нестачі калію в ґрунті у рослин порушується весь азотний обмін, послаблюються ростові процеси, знижується інтенсивність процесів фотосинтезу, погіршується якість продукції рослинництва.
КАЛЬЦІЙ одночасно є розкислювачем для ґрунту і його структуроутворюючим елементом, а також елементом живлення для рослин, який бере участь в їхніх гормональних реакціях, утворенні клітинних стінок, переміщенні вуглеводів та перетворенні азотистих речовин. Іони кальцію сприяють діяльності ґрунтових мікроорганізмів і дощових хробаків, що прискорюють розкладення органічних речовин. Нестача кальцію відбивається на розвитку листя та кореневої системи рослин, викликає фізіологічні хвороби (в першу чергу – коренеплодів).
МАГНІЙ відповідає за утворення в листі рослин хлорофілу, суттєво впливає на формування вуглеводів та їх транспортування з листя до коренів, внаслідок чого формується потужна коренева система, зростає концентрація цукрів у точці росту. Він також активізує процеси перетворення фосфору з мінеральних сполук в органічні.
БОР сприяє росту вегетативних органів та зміцненню кореневої системи рослин, накопиченню цукрів у кореневій шийці та її збільшенню; підвищує посухо- та зимостійкість рослин; сприяє запиленню та цвітінню. Він найсуттєвіше з усіх мікроелементів впливає на урожайність та якість с/г культур. Його нестача проявляється у різних захворюваннях рослин.
СІРКА впливає на ріст і розвиток стебел в товщину, що сприяє підвищенню морозостійкості рослин. Зовні дефіцит сірки схожий з азотним й полягає у затримці росту рослин, пожовтінні (хлорозі) листя, витягуванні й витонченні стебел, погіршенні стійкості рослин до грибкових хвороб.
ЦИНК бере участь у білковому, вуглеводневому, фосфорному обміні, біосинтезі вітамінів і ростових речовин (ауксинів), підвищує морозостійкість рослин. При нестачі цинку затримується утворення сахарози, крохмалю і ауксинів, порушується утворення білків, внаслідок чого в них накопичуються небілкові сполуки азоту і порушується фотосинтез. Пригнічується процес поділу клітин, внаслідок чого деформуються і зменшуються листки, пригнічується ріст рослини. У кукурудзи відмічається побіління або хлороз верхніх листків, у томатів — скручування листків і черешків.
МОЛІБДЕН є компонентом деяких ферментів (альдегідоксидаза, гідрогеназа, нітратредуктаза), каталізує в рослинах перехід нітратів у нітриті і присутній у всіх органах, в тому числі в коренях. Молібден бере участь у фіксації молекулярного азоту клубеньковими бактеріями з роду Rhizobium, бере участь у фосфорному та білковому обміні, у створенні пектину. Недостатність молібдену веде до накопичення розчинних азотомістких сполук та гальмування створення фосфороорганічних компонентів у рослині. Кисла реакція грунтів дуже сильно зменшує його рухливість, а отже і засвоюваність рослинами.
МАРГАНЕЦЬ бере участь в обмінних реакціях клітин рослин, в процесах фотосинтезу, створення хлорофілу, білковому обміні, синтезі витаміну С (аскорбінової кислоти), посилює накопичення цукру.
10.Яка кислотність ґрунту є оптимальною? – На відміну від існуючих комплексних добрив гранульоване калійно-магнієве фосфоритне борошно має меліоративні властивості, завдяки яким воно оперативно та ефективно нейтралізує надлишкову кислотність ґрунту. Адже відомо, що слабкокисла реакція ґрунту рН=6,5 вважається оптимальною для вирощування більшості сільгоспкультур:
Оптимальні значення рН ґрунту для основних с/г культур
| Культура | Інтервал рН, сприятливий для росту рослин |
Культура | Інтервал рН, сприятливий для росту рослин |
|
Люпин |
4,6-6,0 4,7-7,5 5,0-5,5 5,5-7,5 5,8-7,7 5,9-6,5 6,0-6,8 6,0-7,0 6,0-7,9 |
Пшениця яра, |
6,0-7,5 6,3-7,6 6,3-6,7 6,5-7,5 6,7-7,4 6,8-7,5 ≈ 7,0 7,0-7,5 7,8-8,0 |
