Замовити дзвiнок

 

Фосфоритне борошно

 

ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТЕ  МІНЕРАЛЬНЕ ДОБРИВО–МЕЛІОРАНТ


 

Містить 23% фосфору і 40% кальцію

Добриво тривалої дії

Ефективно розкислює ґрунти

Не вимивається з ґрунту

Добре змішується з органічними добривами

Відновлює родючість ґрунту

 

Фосфоритне борошно (ФБ), насамперед, джерело фосфору – одного з трьох головних елементів живлення рослин (N,P,K), що визначають кількість і якість врожаю, стійкість до хвороб, здатність продукції до тривалого збереження.

Але почнемо все-таки з кальцію, що також міститься у ФБ. Кальцій для рослин має менше значення, але він є джерелом лужних іонів. У ґрунтах зі слабкою буферністю (підвищеною кислотністю) існує великий дефіцит саме кальцію. Справа в тім, що у нейтральному середовищі кальцій переважно перебуває у вигляді слабко розчинних з’єднань. У кислому середовищі ці іони вивільняються і вимиваються з ґрунту. Без кальцію на кислих ґрунтах поширюються знеструктурення, кіркоутворення, переущільнення як орного, так і посівного шарів, зменшення їх пористості, порушення водно-повітряного режиму, а відтак – знижується продуктивність сільськогосподарських культур.

Підвищена кислотність притаманна підзолистим, торф’яно-болотним, бурим лісовим, світло-сірим і сірим лісовим ґрунтам. Такі ґрунти менш стабільно реагують на процеси перезволоження і втрати вологи, більше піддаються ерозійним процесам, менш стійки до їх ущільнення важкими колісними тракторами і комбайнами, важко піддаються обробці. Але й нейтральні ґрунти можуть втрачати буферність, наприклад, при випаданні «кислих» дощів у промислових районах чи після застосування «кислих» мінеральних добрив, таких як сульфат чи хлорид амонію, аміачна селітра і багатьох інших.

            Існує розподіл ґрунтів за рівнем кислотності:

I.              Сильнокислі рН < 4,6;

II.           Середньокислі – рН = 4,6-5,0;

III.         Слабокислі рН = 5,1-5,5;

IV.        Близькі до нейтрального рН = 5,6-6,0;

V.           Нейтральні рН > 6,0.

В цілому по Україні близько 3,5 млн. га ґрунтів відносяться до І–ІІІ груп. Враховуючи те, що останнім часом зведені до мінімуму обсяги внесення органічних добрив, як одного з чинників стабілізації рН сольового ґрунтового середовища, й значно скоротилося застосування вапнякових меліорантів, а вносяться практично лише фізіологічно кислі добрива, то й відповідно площа ґрунтів, що потребують хімічної меліорації, є значно більшою.

Однак це лише побічна дія ФБ. Головною його цінністю є біологічно доступний фосфор! При достатньому фосфорному живленні значно підвищується врожайність і поліпшується якість сільгосппродукції (вміст цукру в буряку, крохмалю в картоплі, олії в соняшнику – особливо), підвищується зимостійкість рослин, зміцнюється коренева система, скорочуються строки дозрівання (наприклад, зернових на 5-7 днів), що особливо цікаво для господарств центральних та північних областей України. В той же час за рахунок зміцнення кореневої системи ФБ знижує дію посухи і коефіцієнт водоспоживання. Ця властивість найбільш актуальна у південних областях країни.

Рекомендовані норми вмісту фосфору в ґрунті при різних сівозмінах на дерено-підзолистих і лісових ґрунтах:

  Зерно-трав’яний та зерно-льоно-трав’яний 200 мг/кг ґрунту,

  Зерно-картопляний250 мг/кг,

  Овочевий –  300 мг/кг.

Вміст фосфору в ґрунтах є досить стабільним, цей елемент вимивається тільки якщо вноситься в короткодіючих розчинних солях. Однак щорічно велика кількість фосфору виноситься з врожаєм:         з кожною тоною зернових – 8,5-9,5 кг Р2О5, з тоною льону 20 кг, з тоною соняшнику (на зерно) 17 кг, з тоною буряка чи картоплі 1,5 кг, з тони кукурудзи (на силос) 0,9 кг.

Низька розчинність ФБ на нейтральних ґрунтах, на кислих перетворюється у перевагу: відбувається повільна поступова дисоціація іонів кальцію і залишку фосфорної кислоти, фосфор набуває високої біологічної доступності і ефективність застосування ФБ різко зростає. Фосфоритне борошно на кислих ґрунтах за своєю дією не поступається суперфосфату та іншим фосфорним добривам, а за післядією значно перевершує їх. Однак вартість 1 тони чистого фосфору у фосфоритному борошні є значно нижчою, ніж у розчинних фосфорних добривах.

Поєднання у внесеному в ґрунт ФБ кальцію і фосфору сприяє нітрифікації і нагромадженню більшої кількості розчинних сполук фосфорної кислоти у ґрунті. Одночасно з удобрювальною дією знижується надлишкова кислотність родючого шару.

Крім кальцію і фосфору, ФБ містить сполуки калію, сірки, заліза, алюмінію, фтору та деяких інших мікроелементів, що теж сприяють росту і розвитку рослин. Глауконіт же, який також містить ФБ, є ефективним адсорбентом важких металів, що набуває особливого значення на територіях, забруднених радіацією.

Найбільший приріст врожайності після застосування фосфоритного борошна відзначається при вирощуванні цукрового і кормового буряка, кукурудзи, соняшнику, ячменю, пшениці, капусти, люцерни, конюшини й інших бобових. Не набагато меншу, але все-таки досить високу віддачу реєструють, культивуючи жито, овес, гречку, картоплю, моркву, злакові трави і льон. Беззаперечно доведено, що застосування ФБ підсилює дію і ефективність внесених азотних і калійних добрив, що, в свою чергу, дозволяє зменшити їх норму внесення на 20-25 %.

У виробничих умовах приріст врожайності від застосування ФБ на зернових склала 5-8 ц/га, картоплі – 43-57 ц/га, цукрових буряків – 68-79 ц/га, кормових коренеплодів – 81-103 ц/га.

Фосфоритне борошно вноситься як восени, так й навесні – під основний обробіток ґрунту – під оранку або глибоку культивацію відцентровими розкидачами (МВД–0,5, МДВ–900, МДУ-8Б, 1–РМГ–4 тощо) або РУМ–10 в кількості від 0,5 до 2 тон/га, в залежності від рівню дефіциту фосфору і ступеню кислотності ґрунту. Дозування розраховані на 5-7-річну дію, під час якої додаткового застосування фосфорних добрив і розкислювачів не потрібно. А це означає, що вартість внесення ФБ окупається збільшенням врожаю і економії на азотних і калійних добривах протягом 1-2 сезонів. 

  Фосфоритне борошно можна використовувати як для безпосереднього внесення до ґрунту, так і для виготовлення складних мінеральних добрив. Воно по зовнішньому вигляду являє собою тонко подрібнений порошок темно-сірого кольору, без запаху, не гігроскопічне, легко взаємодіє з мінеральними кислотами, утворюючи гідрофосфати.

 
Мінеральний склад
 
 
Хімічний склад
Фосфат
64,0%
Р2О5
23,1 %
Глауконіт і гідрослюди
22,0%
СаО
40,0 %
Кварц
 7,0%
МgО
 2,1 %
Кальцит
 0,7%
Fe2O3
 8,5 %
Сидерит
 2,0%
Al2O3
 2,4 %
Пірит і гідроокисли Fe
 3,5%
F
 2,3 %
Гіпс й інші сульфати
 0,7%
СО2
 4,0 %
Інші
 0,1%
K20+Na20
 1,75 %
 
SiO2
18,0 %
SO3
 2,2 %
 
 
Масова частка вологи не більше 1,5%.

Залишок на ситі із сіткою № 018К (ГОСТ 3584-73) не більше 10%.
Фосфоритне борошно не токсичне, вибухобезпечне, стабільне, не трансформується у навколишньому середовищі, при збереженні не злежується, надлишок нешкідливий для рослин.

 

 

Дзвонiть нам:

+38 050 109-12-31
+38 097 050-98-38 Замовити дзвiнок

Новини

Селитра в январе не сможет вырасти в цене

Текущий уровень будет актуален до 10 января. Причина—каникулы аграриев. Запад страны ушел на отдых еще 19 декабря и вернется только 10 января. Остальная часть рынка Украины активна до 25-27 декабря, возобновляются продажи после 10 января.

Украина должна стать одним из ведущих европейских экспортеров семян

  Хороший урожай, большой потенциал для наращивания экспорта зерновых, дерегуляция и выход украинских семян на рынок ЕС – основные результаты работы департамента земледелия и технической политики в АПК Министерства аграрной политики и продовольствия Украины в 2015 г. Об этом сообщил директор департамента Владимир Топчий, сообщила 21 декабря пресс-служба министерства.   Он напомнил, что летом т.г. […]